1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Раннє ортодонтичне лікування

У багатьох батьків часто виникає питання: У якому віці доцільно вперше звернутися до ортодонта?

Більшість патологій прикусу починає формуватися у ранньому віці під час прорізування перших постійних зубів (6-7 років), — цей період називається змінним прикусом. Причинами виникнення порушення є не тільки спадкова схильність, а й набуті причини, як, наприклад, шкідливі звички і неправильне годування дитини. Нажаль, більшість таких патологій залишається поза увагою батьків.

Криві зуби вважають малозначущою, несуттєвою проблемою. Однак патології прикусу супроводжуються розвитком карієсу і його ускладненням, захворюванням ясен і втратою зубів, появою вторинною деформації прикусу, порушенням мови, загальним захворюванням і часто відображаються на естетиці обличчя. Як наслідок — складна соціальна адаптація дитини в колективі.

Результат — звернення до ортодонта відбувається у юнацькому або дорослому віці.

На жаль, не всі патології прикусу можна і краще лікувати у пізньому віці. До таких патологій належать:

1.Мезиальний прикус (недорозвинення верхньої щелепи по сагітальній площині)

Найоптимальніший вік для лікування мезиального прикусу — від 6 до 10 років (способи лікування див. у розділі до і після).

У разі звернення пацієнта після закриття зони росту лікування мезиального прикусу буде неефективним і актуальним залишиться тільки варіант комбінованого лікування (ортодонтія з наступним хірургічним втручанням) у віці після 18 років.

2. Відкритий прикус (зуби нижньої і верхньої щелепи не змикаються)

Найпоширеніші причини відкритого прикусу — захворювання ЛОР-органів (ускладнене носове дихання), шкідливі звички (смоктання пальців, спадковість, травма, незрощення піднебіння і альвеолярного відростку).

3. Дистальний прикус ретрузії верхніх різців (ІІ клас ІІ підклас за Енгелем)

Характерний недорозвиненням нижньої щелепи в сагітальній площині, що пов’язано з заднім нахилом верхніх різців. У цьому випадку необхідно нормалізувати нахил верхніх різців уперед для того, щоби дати нижній щелепі можливість рости вперед і зайняти правильне розташування у скелетному черепі.

4. 4. Пацієнти з вродженим незрощенням піднебіння і альвеолярного відростку

Ця група пацієнтів часто потребує розширення верхньої щелепи і забезпечення місця для наступної підсадки кості і закриванні дефекту.

Інші патологій прикусу, на нашу думку, краще лікувати одним етапом у період постійного прикусу і безпосередньо перед піком росту (12-15 років). Лікування дистального і глибокого прикусу, а також їх поєднання у змінному прикусі, може призвести до нестабільного результату. Стабільність лікування визначається ідеальними і максимальними контактами між зубами верхньої та нижньої щелеп, а у змінному прикусі ще присутні стерті молочні зуби у бокових ділянках щелепи.